Категорії
тест
Категорії 2
тест 2

Сайт ММО вчителів Основ здоров'я

Мета та завдання курсу "Основи здоров`я"

Мета та завдання курсу "Основи здоров`я"

Важливим складником шкільної освіти є формування мотивації до збереження та зміцнення здоров'я. Саме на досягнення цієї мети й спрямований курс „Основи здоров’я”.

Основи здоров’я – інтегрований предмет, що за змістом об’єднує питання здоров’я та безпеки життєдіяльності. Його завданнями є формування в учнів свідомого ставлення до свого життя і здоров’я, оволодіння основами здорового способу життя, життєвими навичками безпечної та здорової поведінки, формування в учнів здоров’язберігаючої компетентності.

Мета інтегрованого курсу: формування в учнів свідомого ставлення до свого життя і здоров’я, оволодіння основами здорового способу життя, навичками, у тому числі й життєвими, безпечної для життя і здоров’я поведінки.

Відповідно до Типових навчальних планів, затверджених наказом МОН від 23.02. 2004 р. №132, вивчення предмета "Основи здоров’я” здійснюється у 5 – 7-х класах по 1 годині на тиждень, у 8 – 9-х – по 0,5 години на тиждень. Навчання здійснюється за навчальною програмою, рекомендованою Міністерством освіти і науки України (лист МОН від 23.12. 2004 р. №1/11-6611), "Основи здоров’я. Програма для 5 – 9 класів середніх загальноосвітніх навчальних закладів”, видавництво "Перун”, 2005 рік.

Навчальна програма з основ здоров’я побудована на основі інтегрованого поєднання елементів знань щодо збереження і захисту життя та зміцнення здоров’я людини за концентричним принципом, тобто, у різні періоди навчання повторюється вивчення окремих тем з розширенням та поглибленням їх змісту. Основними особливостями програми є те, що вона:

-       розкриває питання, що мають реальне значення для підлітків;

-       враховує потреби і рівень соціально-психологічного розвитку учнів;

-       має упереджувальний характер;

-       спрямована на формування життєвих навичок, що мають ключове значення для здорової і безпечної поведінки.

Зміст тем укладено відповідно до вимог Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти. До кожного розділу програми визначені обов’язкові результати навчання, спрямовані на досягнення учнями здоров’язберігаючої, соціальної, загальнокультурної та інших компетентностей.

Завдання інтегрованого курсу:

            формування в учнів мотивації щодо дбайливого ставлення до життя і здоров’я;

            формування у школярів стійких переконань щодо пріоритету здоров’я як основної умови реалізації фізичного, психічного, соціального та духовного потенціалу людини з урахуванням її індивідуальних особливостей;

 

            виховання у підлітків бережливого, дбайливого та усвідомленого ставлення до власного здоров’я як однієї з найвищих людських цінностей, потреби самопізнання та всебічного самовдосконалення;

            ознайомлення учнів з основними принципами та закономірностями життєдіяльності людини в природному та соціальному середовищах, спрямованої на збереження життя і зміцнення здоров’я;

            формування в учнів сталої мотиваційної установки на здоровий спосіб життя як провідної умови збереження і зміцнення здоров’я;

            ознайомлення учнів з основними принципами, шляхами й методами збереження життя і зміцнення усіх складових здоров’я;

            навчання учнів методам самозахисту в умовах загрози для життя;

            навчання учнів методам самооцінки і контролю стану і рівня здоров’я протягом усіх років навчання;

            розвиток життєвих навичок учнів, спрямованих на заохочення вести здоровий спосіб життя.

У структурі змісту програми дотримані принципи системності та наступності. Початкові знання про здоров’я людини, його складові, позитивний вплив здорового способу життя на загальний стан людини, що їх набули учні у початковій школі, якісно розширюється та поглиблюється у основній школі. Водночас, продовжується розвиток стійких переконань щодо безпечної поведінки, формування життєвих навичок збереження та зміцнення здоров’я. Наприклад, уже в другому класі вводяться поняття "корисні” та "шкідливі” звички, перелік яких розширюється в 3-4 класах. У основній школі ці поняття дають можливість ввести визначення  "здоровий спосіб життя”, ширше розкрити шкідливий вплив тютюнокуріння, вживання алкоголю, наркотиків на дитячий організм, що сприяє виробленню відповідних ставлень. Також із безпеки життєдіяльності. Формування навичок безпечної поведінки пішохода розпочинається з 1 класу, вводяться поняття "тротуар”, "проїжджа частина”, "перехрестя”. У 2-4 класах понятійний апарат розширюється термінами: "дорожня розмітка”, "дорога з обмеженою оглядовістю”, "дорожні знаки”, що дає можливість у основній школі разом із якісним розширенням вивчених термінів, вводити нові: "багатосмугова дорога”, "безпечна відстань до автомобіля” тощо, знайомити з правилами користування громадським транспортом, велосипедом.

Зміст програми структурований за чотирма наскрізними лініями:

-       життя і здоров’я людини;

-       фізична складова здоров’я;

-       соціальна складова здоров’я;

-       психічна і духовна складові здоров’я.

Навчання дітей основам здоров’я у 8 класі буде здійснюватися за підручниками, що відібрані на конкурсній основі: "Основи здоров’я. 8 клас” автори Тагліна О.В., Кузьміна І.Ю. ТОВ „Веста”(наказ Міністерства освіти і науки України № 205 від 19.03.2008 «Про надання грифа навчальній літературі»

Найважливішими компонентами гармонійного розвитку особистості є фізичне, моральне та духовне здоров’я. В усьому світі зростає стурбованість громадськості погіршенням стану фізичного, психічного та духовного розвитку і здоров’я дітей шкільного віку.

Рівень гармонійного розвитку дитини визначається впливом усього комплексу соціально – економічних, екологічних і духовних факторів суспільства. Серед них спеціалісти виділяють і так звані «шкільні фактори ризику», до числа яких відносяться стресова тактика педагогічних впливів; нераціональна організація навчального процесу та позашкільних занять; неадекватність методів навчання (їх невідповідність віковим та функціональним особливостям розвитку дітей). Саме ці фактори створюють найбільші фізичні та емоційні навантаження на учня та призводять до погіршення стану здоров’я дитини. Наприклад, у школярів за час навчання в школі зростає кількість випадків порушення постаті (опорно-рухового апарату), зору, захворювань нервової системи. Це пояснюється частими стресовими ситуаціями, які супроводжують як шкільне, так і позашкільне життя дітей.

Ще 100 років тому на першому всесвітньому конгресі, присвяченому питанням шкільної гігієни, що відбувся в м. Нюрнберг в 1904 році, був зроблений висновок: діти в школі знаходяться у стані хронічного перевтомлення, що негативно впливає на здоров’я учнів. В 1956 році на семінарі «Здоров’я дітей та школа», який відбувся за підтримки європейського регіонального бюро Всесвітньої організації охорони здоров'я, педагоги та лікарі виказали занепокоєність з приводу «Шкільного стресу». Пізніше, в наступних документах цієї організації все частіше зустрічаються такі поняття як «шкільний стрес», «школофобія» та інші. Відмічено, що інтенсифікація навчального процесу, довгострокове статичне навантаження, подання нової інформації переважно вербально, низький рівень позитивних емоцій – все це визначає зростання негативних змін стану здоров’я сучасних дітей.

Найбільші можливості для здійснення профілактичної роботи, формування здорового способу життя мають загальноосвітні навчальні заклади. Адже, згідно із Законом України «Про освіту», повна загальна середня освіта є обов’язковою.

Конвенція ООН про права дитини декларує пріоритет здорового розвитку дітей, але не містить механізму реалізації цієї ідеї. Тому системи освіти багатьох країн не завжди враховують, що в основі хворобливості учнів полягають не тільки медичні проблеми, а також цілий комплекс педагогічних факторів.

         На виконання Закону «Про загальну середню освіту» в країні розроблені і прийняті Державний стандарт початкової освіти та Державний стандарт базової та повної середньої освіти. Державними стандартами передбачено надання відповідних знань та формування навичок, необхідних для збереження і зміцнення здоров’я, через різні освітні галузі.

Так, Стандартом передбачено «надання учням спеціальних знань і формування умінь збереження власного здоров’я як важливого компонента загальнолюдської культури; зміцнення навичок здорового способу життя; оволодіння способами розвитку фізичних якостей та вдосконалення морфологічних і функціональних можливостей, формування основних життєво важливих рухових вмінь і навичок; сприяння збереженню життя учнів; оволодіння раціональними прийомами запобігання порушенням стану здоров’я; дій у надзвичайних ситуаціях і надання першої допомоги».

 

Інтегрований курс "Основи здоров’я” передбачає формування мотивації щодо здорового способу життя учнівської молоді.