Інколи батьки вважають, що легше все зробити самим, аніж навчити чомусь дитину. Але дітям просто потрібно відчувати свою приналежність до справ і обов'язків у сім'ї. Посильна домашня праця прищеплює необхідні життєві навички, вчить приносити користь сім'ї та близьким, цінувати турботу про себе з боку батьків і поважати чужу працю. Залучати свою дитину до виконання деяких домашніх обов'язків ніколи не буває рано і ніколи не буває пізно.
Чому батьки відмовляються від допомоги дитини
- Вона ще маленька;
- мені її шкода, ще встигне напрацюватися;
- вона робить усе дуже повільно;
- у мене немає часу з нею займатися;
- вона може щось розбити або поламати;
- це небезпечно.
Так батьки зазвичай мотивують своє небажання приймати допомогу дитини по господарству. І в кожному конкретному випадку вони мають рацію. Справді, дитина може розбити тарілку, яку хотіла вимити, і навіть порізатися її осколками. Не говорячи вже про те, що ви закінчили прибирання годину тому, а дитина досі підмітає один килимок.
Чому це неправильно
- Не сумнівайтеся: полити квіти вашій доньці не менш цікаво, аніж в сотий раз одягнути свою ляльку. Для дитини нова справа - метод пізнання світу;
- що раніше дитина навчиться поводитися з предметами домашнього вжитку, то швидше ви забудете про свої страхи. Врешті-решт ви теж інколи розбиваєте посуд і ріжете пальці замість хліба;
- домашня праця позитивно відбивається на самооцінці дитини, адже вона відчуває причетність до важливих справ;
- від задоволення, яке діти отримують від своєї важливості, народжуються звички на все життя;
- помічаючи цікавість дитини до однієї роботи і байдужість до іншої, ви ліпше зорієнтуєтеся в її здібностях, схильностях;
- допомога дорослому виховує почуття відповідальності, дітям-помічникам зазвичай легше навчатися в школі, вони не бояться труднощів;
- врешті-решт це ще один спосіб тісніше поспілкуватися зі своєю дитиною.
Важливі поради
Головне - терпіння.
Не сваріть малюка, якщо вимита ним тарілка виявилася брудною. Зверніть на це увагу спокійно і попросіть помити її знову.
Хвалити - ніколи не шкідливо.
Коли дитина закінчила роботу, не забудьте їй сказати добрі слова, наприклад: "Ти мені так допоміг, без тебе я б не встигла приготувати вечерю".
Вчать дії, а не слова.
Якщо ваша дитина порізала огірки на салат великими шматками, в жодному разі не називайте її нездарою. Просто візьміть і покажіть, як потрібно це робити.
Творчий підхід.
Звертаючись по допомогу до дитини, попросіть її зробити це красиво. Адже, думаючи, як ліпше розмістити посуд на столі, дитина розвиває творчу уяву і вдосконалює естетичний смак.
Усьому свій час.
Якщо дитина довго вовтузиться з новим конструктором і ось-ось закине його, не впоравшись до кінця із завданням, не поспішайте запропонувати свою допомогу. Інакше пропозиція допомогти однозначно викличе протест. Адже для вас - це просто конструктор, а для дитини - королівський замок!
Ліпше пізніше, аніж ніколи.
Якщо ваша дитина наздогнала вас за зростом, а ще нічого по господарству не робила, терміново залучайте її до праці. Інакше пізніше не раз докорятимете своїй дитині в непристосуванні до життя, а себе в тому, що допустили до цього.
З чого розпочати
Для початку дитині потрібно пояснити терпляче і доступно, що від неї вимагається. Деякий час разом з нею мийте посуд або поливайте квіти і впевніться, що дитина все добре засвоїла. Дайте зрозуміти їй, що у випадку необхідності ви завжди будете поруч.
Подбайте про те, щоб у неї був інвентар, який відповідатиме її вікові: маленький віник або маленькі садові та городні інструменти.
Цінуйте не якість виконаної роботи, а те, як дитина працювала, вкладаючи все своє вміння і старання. Якщо дитина втратить цікавість до роботи на півшляху, похваліть її за виконане (не примушуйте продовжити розпочату роботу).
Виконувати роботу за дитину не варто. Допоможіть своєму маленькому помічникові так організувати свій час, щоб домашня робота не зашкодила іншим заняттям.
Усьому свій час
- у 2-3 роки дитина повинна вже вміти зібрати свої іграшки і скласти їх у відведене для цього місце. Вона вже може підмести підлогу, скласти на стільчик свій одяг;
- у 4 роки їй час накривати на стіл, годувати домашніх тварин, допомагати мамі прибирати постіль після сну;
- п'ятирічна дитина вже може розлити по склянках молоко чи сік, прибрати свою кімнату, відповісти на телефонний дзвінок, винести сміття;
- у 6-8 років дитина повинна вміти почистити овочі безпечною овочечисткою, вибити килимок, приготувати бутерброд або нескладний салат, вигуляти собаку;
- у 9-10 років - замінити постіль на своєму спальному місці, самостійно зробити покупки, дещо вміти випрасувати, спланувати свій день народження, пришити ґудзики;
- одинадцятирічна дитина вже може залишитися вдома одна з меншим братом (сестрою), стежити за своїм одягом, розкласти їжу на тарілки, сервірувати стіл, прибрати зі столу, мити посуд, покласти спати молодшого брата (сестру), почитати йому казку.